Гайморит: перші ознаки, симптоми й фактори розвитку

Спочатку звичайний нежить: закладений ніс, виділення з носа, погане самопочуття, але при блоку вентиляції та дренажу пазух можливе приєднання бактеріальної інфекції, тоді з'являються біль, гнійні виділення та ускладнення. 

Суть та визначення гаймориту

Гайморит — це запалення слизової оболонки верхньощелепних (гайморових) пазух носа. Гайморові пазухи — це порожнини в кістках обличчя, розташовані по обидва боки від носа, під очима. У нормі вони заповнені повітрям та виконують важливі функції: зігрівають повітря, резонують голос, зменшують вагу черепа.

Як розвивається гайморит: кожна гайморова пазуха з'єднана з носовою порожниною вузьким отвором (співустям). При вірусній інфекції, алергії або інших тригерах виникає набряк слизової носа, порушується мукоциліарний кліренс та блокується остіомеатальний комплекс, в якому знаходиться природне співустя пазухи, Якщо отвір перекривається порушується відтік слизу з пазухи, всередині створюється тиск, формується замкнене середовище до якого може приєднатися бактеріальна інфекція і розвиватись гнійне запалення.

Причини розвитку гаймориту:

1. Вірусні інфекції (ГРВІ, грип). У 90% випадків вірусний синусит проходить самостійно за 7-10 днів, але у 5-10% приєднується бактеріальна інфекція.
2. Бактеріальна інфекція — Найчастіше збудниками є streptococcus pneumoniae, haemophilus influenzae, moraxella catarrhalis.
3. Алергічний риніт — хронічний набряк слизової перекриває співустя пазух, порушує вентиляцію, створюються умови для розвитку інфекції.
4. Анатомічні особливості — викривлення носової перегородки, вузькі соустя, поліпи, аденоїди утруднюють відтік слизу.
5. Стоматологічні проблеми — одонтогенний гайморит виникає, коли інфекція з хворого зуба верхньої щелепи проникає в пазуху. Корені верхніх зубів знаходяться близько до дна гайморової пазухи.

Зниження імунітету — хронічні захворювання, стрес, переохолодження, паління ослаблюють захисні сили організму.

Які форми гаймориту існують?

За перебігом:

• Гострий — раптовий початок, яскраві симптоми, триває до 12 тижнів. 
• Хронічний — тривалість понад 12 тижнів, часто з періодами загострень.

Гострий поділяється на:

• Вірусний  —  до 10 днів, зазвичай це є всім нам відоме ГРВІ.
• Поствірусний — симптоми >10 днів або погіршення після 5-го дня. 
• Бактеріальний — лише 0,5–2% випадків супроводжується температурою вище 38 градусів, інтенсивним болем в проекції верхньощелепних пазух носа, гнійними виділеннями з носа, підвищенням СРБ та ШОЕ в аналізі крові.  

Хронічний гайморит поділяється на:

• З назальними поліпами.
• Без поліпів.

За локалізацією:

• Односторонній — запалення однієї пазухи (правої або лівої).
• Двосторонній — запалення обох гайморових пазух одночасно.

Перші ознаки та симптоми гаймориту

Важливо розуміти що запалення при застуді практично завжди охоплює не лише слизову оболонку носа, а й приносові пазухи, саме тому відповідно до EPOS 2020 використовується термін “риносинусит”. І якщо ми говоримо про вірусний риносинусит це по суті те саме ГРВІ. А ось під назвою “гайморит” більшість вже має на увазі саме бактеріальний, тобто гнійний процес в пазухах.

Існують симптоми, які можуть свідчити про приєднання бактеріальної інфекції. За сучасними європейськими рекомендаціями це:

• симптоми тривають понад 10 днів без покращення;
• стан погіршився після початкового полегшення;
• сильний біль або тиск у ділянці щоки чи навколо ока, особливо з одного боку;
• температура понад 38°C;
• густі гнійні виділення з носа, переважно з одного боку;
• виражена слабкість та погане самопочуття.

Важливо розуміти: жовтий або зелений колір виділень сам по собі не означає, що потрібен антибіотик. Саме тому рішення про лікування має базуватися не на кольорі слизу, а на сукупності симптомів та огляді лікаря. Коли терміново потрібно звернутися до лікаря:

• підвищення температури тіла понад 38,5 °C
• інтенсивний, наростаючий головний біль або біль в проекції пазух;;
• набряк м’яких тканин обличчя (особливо в ділянці щоки або орбіти);
• порушення зору (двоїння, зниження гостроти зору);
• нудота, блювання;

Ці прояви можуть свідчити про розвиток серйозних ускладнень, зокрема орбітальних або внутрішньочерепних, і потребують невідкладної оцінки лікаря.

Методи обстеження при підозрі на гайморит

Діагноз гаймориту встановлює ЛОР-лікар на основі симптомів, огляду та, за потреби, додаткових обстежень. Під час консультації лікар проводить::

• огляд носової порожнини (риноскопію) — щоб оцінити набряк слизової, наявність виділень або поліпів;
• ендоскопію носа — огляд за допомогою тонкого ендоскопа, який дозволяє детально побачити стан носових ходів;
• пальпація ділянки пазух - при пальпації біль може посилюватись.

Комп’ютерна томографія (КТ) не потрібна всім пацієнтам при перших симптомах гаймориту. Її призначають при підозрі на ускладнення, хронічний процес або перед оперативним лікуванням. За необхідності лікар може рекомендувати додаткові обстеження:

• загальний аналіз крові;
• консультацію стоматолога — якщо є підозра, що причина пов’язана із зубами;
• алергологічне обстеження — при підозрі на алергічний компонент.

Профілактичні заходи при схильності до гаймориту

Профілактика гаймориту - це комплекс заходів, спрямованих на зміцнення імунітету та усунення факторів ризику. Важливо вчасно лікувати ГРВІ та нежить. При ГРВІ та нежитю важливо підтримувати нормальне носове дихання та не ігнорувати симптоми тривалої закладеності носа, болю чи погіршення самопочуття. Це допомагає зменшити ризик розвитку запалення навколоносових пазух.

Усуньте анатомічні проблеми, якщо вони є. Викривлена носова перегородка, поліпи абоаденоїди порушують нормальний відтік слизу з пазух і створюють умови для запалення. Не забувайте про стан зубів. Регулярно відвідуйте стоматолога, вчасно лікуйте карієс. Якщо плануєте імплантацію зубів верхньої щелепи, то обирайте досвідчених фахівців, адже корені верхніх зубів знаходяться близько до гайморових пазух.

Зміцнюйте імунітет простими методами: збалансоване харчування, достатній сон, фізична активність, поступове загартовування. Створіть здоровий мікроклімат вдома: підтримуйте вологість 50-60%, регулярно провітрюйте, уникайте пересушеного повітря від обігрівачів. При алергічному риніті  важливо контролювати контакт з алергенами та підтримувати чистоту повітря в приміщенні, зокрема регулярно проводити вологе прибирання.

Чим небезпечний гайморит без лікування?

У більшості випадків гострий риносинусит минає без ускладнень. Однак при тяжкому або затяжному перебігу запалення може поширюватися на сусідні структури та викликати ускладнення. Можливі ускладнення:

• етмоїдит, фронтит, сфеноїдит — поширення запалення на інші навколоносові пазухи;
• отит — запалення середнього вуха;
• дакріоцистит — запалення слізного мішка;
•  орбітальні ускладнення — поширення запалення в ділянку ока;
• внутрішньочерепні ускладнення — рідкісні, але потенційно небезпечні стани, такі як менінгіт та інші.

У клініці RHINO ми проводимо повну діагностику, призначаємо ефективне лікування та допомагаємо уникнути ускладнень. Якщо у вас підозра на гайморит — не чекайте ускладнень, звертайтеся до нас.